Історія енергетика НЕК «Укренерго»: від захисту країни до відновлення світла
«Завжди роби те, що залежить саме від тебе» — таким життєвим принципом керується пан В’ячеслав, провідний інженер відділу експлуатації підстанцій НЕК «Укренерго». У перші дні повномасштабного російського вторгнення він став на захист України, а сьогодні разом із колегами відновлює пошкоджені ворогом енергооб’єкти та повертає світло українцям.
Пан В’ячеслав працює в енергетиці понад 20 років. Його зацікавленість у роботі енергосистеми, від якої залежить життя мільйонів, стала поштовхом до вибору професії. «Війна показала справжню ціну світла, тепла та можливості жити звичним життям. Робота енергетика зараз — це не лише професійний обов’язок, а й внесок у стійкість країни», — зазначає він.
У перші дні повномасштабної війни В’ячеслав добровільно приєднався до Збройних Сил України та рік служив у війську. Найважчим для нього було втрачати друзів, але відповідальність перед побратимами допомагала не здаватися: «Немає часу дозволяти страху чи сумнівам брати гору. Потрібно зібратися і робити те, що маєш робити тут і зараз».
Після служби В’ячеслав повернувся до роботи в «Укренерго». Його професійні будні змінилися, адже енергетичні об’єкти стали однією з головних цілей ворога. «Коли приїжджаєш на підстанцію після обстрілу — відчуваєш біль від побаченого. Від обладнання, по якому цілить ворог, залежить життя тисяч будинків, лікарень, підприємств, шкіл. Діяти потрібно дуже швидко, бо може прилетіти знову. Після кожного обстрілу відновлювати устаткування стає дедалі важче, але ми розуміємо: це необхідно зробити за будь-яку ціну», — розповідає він.
У 2025 році за сумлінну працю і мужність під час виконання аварійно-відновлювальних робіт В’ячеслав був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Дякуємо йому та всім енергетикам за те, що навіть після найжорсткіших атак світло повертається до наших осель. Незламність не згасає!
Пан В’ячеслав працює в енергетиці понад 20 років. Його зацікавленість у роботі енергосистеми, від якої залежить життя мільйонів, стала поштовхом до вибору професії. «Війна показала справжню ціну світла, тепла та можливості жити звичним життям. Робота енергетика зараз — це не лише професійний обов’язок, а й внесок у стійкість країни», — зазначає він.
У перші дні повномасштабної війни В’ячеслав добровільно приєднався до Збройних Сил України та рік служив у війську. Найважчим для нього було втрачати друзів, але відповідальність перед побратимами допомагала не здаватися: «Немає часу дозволяти страху чи сумнівам брати гору. Потрібно зібратися і робити те, що маєш робити тут і зараз».
Після служби В’ячеслав повернувся до роботи в «Укренерго». Його професійні будні змінилися, адже енергетичні об’єкти стали однією з головних цілей ворога. «Коли приїжджаєш на підстанцію після обстрілу — відчуваєш біль від побаченого. Від обладнання, по якому цілить ворог, залежить життя тисяч будинків, лікарень, підприємств, шкіл. Діяти потрібно дуже швидко, бо може прилетіти знову. Після кожного обстрілу відновлювати устаткування стає дедалі важче, але ми розуміємо: це необхідно зробити за будь-яку ціну», — розповідає він.
У 2025 році за сумлінну працю і мужність під час виконання аварійно-відновлювальних робіт В’ячеслав був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Дякуємо йому та всім енергетикам за те, що навіть після найжорсткіших атак світло повертається до наших осель. Незламність не згасає!